- лискучий
- -а, -е, чим, від чого і без додатка.Який має лиск.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
лискучий — прикметник … Орфографічний словник української мови
маслянистий — а, е. 1) Який має певні якості масла (у 1 знач.), схожий на нього. || Який містить масло (у 2 знач.), жир із домішкою масла. Масляниста рідина. 2) Немов покритий маслом, масляною плівкою; лискучий, глянсовий. || Лискучий (про очі, обличчя) … Український тлумачний словник
блискучий — а, е. 1) Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. || Дуже ясний, яскравий, сонячний. 2) перен. Дуже гарний, пишний, розкішний. || Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами. 3) перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом. || … Український тлумачний словник
масткий — а/, е/. Покритий, змазаний шаром жиру. || Який добре змащує (у 1 знач.). || перен. Густий, лискучий, як масло, жир … Український тлумачний словник
склячий — а, е, зах. Лискучий, глянсуватий … Український тлумачний словник
блискучий — 1) (який блищить), блискотливий, сяючий, (о)сяйний, сяйливий; лискучий, лиснючий, лисніючий (який лисніє); ґлянц[с]овий, ґлянсований (про лискучі предмети); ґлянсуватий, ґлянцюватий; лаковий, лакований (немов покритий лаком); атласний (який має… … Словник синонімів української мови